Данило Щербаківський - ІМ’Я, ГІДНЕ ВДЯЧНОЇ ПАМ’ЯТІ.

Ще у юнацькі роки, навчаючись у Київському університеті імені Св. Володимира, він, улюблений учень професора Володимира Антоновича, захопився пошуком і зібранням цінних із погляду історичного та мистецького змісту й форми рідкісних речей, старожитностей. За своє недовге життя зібрав, класифікував і науково опрацював близько 30 тисяч експонатів. З 1910 р. до кінця життя він очолював історичний та етнографічний відділ Київського художньо-промислового і наукового музею, був членом кількох комісій Української академії наук. Значною мірою саме на основі його колекцій створено і функціонують Національний музей історії України, Національний художній музей, Музей українського народного декоративного мистецтва.

Ученого ще за життя називали найавторитетнішим знавцем українського мистецтва, народного побуту, етнології, фольклору, староукраїнської мови і літератури, музики, театру, співу

Д. Щербаківський, на жаль, написав і опублікував небагато з того, що так ґрунтовно знав, і що за сприятливих обставин міг би зробити. Його життя рано обірвалося, у хвилину відчаю вчинив самогубство.

Тільки в роки Незалежності України відновлено історичну справедливість щодо пам’яті Данила Михайловича Щербаківського.

До 130-річчя від дня народження Данила Щербаківського в Музеї книги і друкарства України відкрито книжково-ілюстративну виставку, на якій представлено авторські публікації, а також матеріали про його життя і діяльність.