3 квітня, виповнюється 105 років із дня народження одного із корифеїв української літератури, видатного українського письменника, літературного критика, громадського діяча Олеся Гончара.
Виставка в бібліотеці ліцею, присвячена дню народження Олеся Гончара:
Цитати Олеся Гончара про Україну та українську мову
Дякую Богові, що дав мені народитися українцем.
Не система винна, що в нас багато кретинів. І хто певен, що при іншій системі їх було б менше?
Яка дика епоха! З якою сатанинською силою нищилася Україна! За трагізмом долі ми народ унікальний. Найбільші генії нації — Шевченко, Гоголь, Сковорода — все життя були безпритульними. Шевченків “Заповіт” написано в Переяславі в домі Козачковського, Гоголь помер у чужому домі, так само бездомним пішов із життя й Сковорода… Але сталінщина своїми жахіттями, державним садизмом перевершила все. Геноцид винищив найдіяльніші, найздібніші сили народу. За які ж гріхи нам випала така доля?
Сама історія запитає кожного з нас у цей день: хто ти? Чи справді вичавив із себе тоталітарного раба, чи здатен відстояти себе як людину, відстояти завтрашній день своєї згорьованої, прекрасної України?
Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе.
Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної.
Той, хто зрікається рідної мови, часто й не розуміє, що в цьому вже є елемент відступництва, елемент зради.
Мова народу для письменника — це як повітря для життя, це все його найдорожче і найсвятіше. Мова — душа кожної національної культури, джерело й запорука її розвитку, про це слід кожному і завжди пам'ятати. …Свого часу всупереч виступам письменників-депутатів Рильського, Бажана та інших, нам був нав'язаний псевдодемократичний хрущовський закон (вердикт?) про необов'язковість вивчення української мови в школі, хоча в жодній цивілізованій країні не може питання постати так, що рідну мову можна вивчати, а можна й ні.