100-річчя проголошення Української Народної Республіки

 В ІІІ Універсалі зазначалося, що «однині Україна стає Українською Народньою Республікою давати закони й правити належить нам, Українській Центральній Раді, і нашому правительству – Генеральному Секретаріятові України». З іншого ж боку, в документі зазначалося, що УНР має залишатися у якомусь чітко не окресленому федеративному зв’язку з Росією, «щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів». З якою саме Росією, більшовицькою  чи білогвардійською, має єднатися УНР – було незрозуміло. Остаточно визначення статусу УНР мало відбутися на «Українських і Всеросійських Установчих Зборах».

Незважаючи на певну половинчастість ІІІ Універсалу УЦР, у цьому документі все ж стверджувалася низка важливих державотворчих моментів. Зокрема, окреслювалася територія української держави. До Української Народної Республіки, за Універсалом, входили території, населені переважно українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму). Приєднання Курщини, Холмщини, Вороніжчини та інших окраїнних територій з українським населенням мали вирішувати шляхом переговорів. Також ІІІ Універсал проголошував широку програму соціальних реформ і містив обіцянку розпочати мирні переговори про вихід України з Першої світової війни.

Проголошення УНР викликало невдоволення більшовицького уряду Росії в Петрограді. Крім того, 12 листопада 1917 року більшовики в УНР одержали на виборах до Всеросійських Установчих Зборів лише 10 % усіх голосів, а українські партії – майже 75 %. Тому в ніч з 29 на 30 листопада 1917 року більшовики спробували підняти повстання у Києві проти УЦР, але зазнали поразки. Українські війська, лояльні до Центральної Ради, придушили повстання, а заколотників вислали ешелонами за межі України. Більшовицькі ж відділи 2-го гвардійського корпусу під проводом Євгенії Бош, що їхали з фронту на захоплення Києва, були роззброєні 1-им українським корпусом Павла Скоропадського біля Жмеринки і теж відправлені до Росії.

У відповідь 4 грудня 1917 року офіційний Петроград висунув українському уряду ультиматум, вимагаючи припинити роззброєння і, фактично, здати владу. 9 грудня російським більшовицьким загонам вдалося захопити Харків, де 12 грудня 1917 року вони створили маріонетковий уряд «Радянської УНР». Так розпочалася військова агресія Радянської Росії в Україну, яку Петроград лицемірно подавав лише як братську допомогу харківському уряду Радянської України в боротьбі з «незаконною» владою київської УЦР. Вже в ході повномасштабної війни розвіялися ілюзії Української Центральної Ради, задекларовані в ІІІ Універсалі, щодо можливості якогось федеративного зв’язку з Росією. Тож 9 січня 1918 року УЦР IV Універсалом нарешті проголосила повну незалежність УНР.