100-років тому в Чигирині відбувся Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва

Важливою подією загальноукраїнського значення, що відбулася 100 років тому на Черкащині, став Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. Про це газета «Народна воля» повідомляла: «Від 3 до 6 жовтня в м. Чигирині (старій столиці України) відбувся Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва. Приїхало більш як 200 представників від 60 тисяч організованого Вільного козацтва з Київщини, Кубані, Чернігівщини, Катеринославщини, Полтавщини і Херсонщини… На з’їзді першим ділом обміркували і виправили статут Вільного козацтва, вироблений Генеральним військовим комітетом. Вибрали Генеральну раду Вільного козацтва з 12 людей, на чолі якої стоїть наказний отаман Скоропадський, потомок славного гетьмана. Заступником його вибрано осавула Кубанського козацтва Полтавця, генеральним писарем обрано Кочубея. 

З привітаннями були послані телеграми Українській Центральній Раді і Генеральному Секретаріату. Постійне перебування Ради призначено в м. Білій Церкві на Київщині». Було засновано часопис «Вільний козак». 

Хоча головним завданням Вільного козацтва була боротьба із пограбуванням, насиллям і дезертирством та підтримка порядку у державі, внаслідок відсутності в Центральної Ради власних збройних сил під час більшовицького наступу козаки стали на захист незалежності України. Зокрема, козацькі загони, передусім Звенигородського коша, брали участь у розгромі більшовицьких військ в районі Сміли у січні 1918 року.
І після розформування у квітні 1918 року значна частина вільних козаків аж до 1923 року склала ядро повстансько-селянського руху проти радянської влади, входила до складу похідних груп Армії УНР Другого Зимового походу. 
Проведення 100 років у Чигирині з’їзду Вільного козацтва мало важливе значення для його організаційного зміцнення. А саме виникнення Вільного козацтва було проявом національної свідомості і народної ініціативи. Мужність і героїзм вільних козаків надихали на боротьбу наступні покоління українців.