Насильство у сім'ї - куди звернутися за допомогою?

Насильство - це система поведінки, а не окремий випадок. При вирішенні важливих проблем діти із насильницьких родин не мають права на власну думку. Вони повинні коритися дорослим у всьому.

     Право дітей в Україні на захист від всіх форм жорстокого поводження гарантується статтями 28, 25 Конституції України, згідно з яким – ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його достоїнство, обігу або покаранню. В Україні уже є достатньо законів на захист життя і здоров'я дитини від протиправних зазіхань, принижень у родині. Відповідальність за насильницькі дії передбачаються у Законі "Про попередження насильства в сім'ї" та Кримінальному кодексі України.

   Розрізняють такі форми насильства:

• Фізичне - це використання дорослими сили: побої, тілесні ушкодження, ляпаси, штовхани, копання ногами, подряпини, нанесення опіків, удушення, щипання, брутальне хапання, удари кулаком, відкидання вбік чи додолу, кидання у людину предметів, сіпання за волосся або його виривання, викручування, заламування рук, застосування зброї, позбавлення свободи, їжі, одягу та інших нормальних умов життя, що може призвести до смерті, порушень фізичного, психічного стану.
• Сексуальне - будь-яка сексуальна поведінка, що нав'язується проти твоєї волі, порушуючи твій психосексуальний розвиток: інцест (статеві стосунки з батьками), сексуальні доторки, нав'язування перегляду відповідних телепрограм і фільмів тощо.
• Психологічне (емоційне) - навмисне приниження честі й гідності, яке спричинює образу, страх, невпевненість у собі. Це лайка, крик, образливе обзивання та прокльони. Залякування. Образливі жести. Брутальність стосовно дорогих тобі родичів та друзів, спричинення шкоди домашнім тваринам, яких ти любиш. Нищення, приховування, пошкодження цінних для тебе речей. Брутальна критика дій, думок, почуттів, звинувачення у всіх проблемах. Заборона висловлюватись. Поводження як зі слугою. Обмеження свободи пересування аж до ізоляції, контроль спілкування з однолітками, дорослими, рідними батьком чи матір'ю. Надмірне втручання у всі твої таємниці, справи. Погрози розповісти всім про секрети; вигнати з дому, здати у дитячий будинок, психіатричну лікарню, міліцію чи тюрму; вчинити самогубство нібито через тебе; забрати з собою, пішовши з сім'ї, чи, навпаки, залишити; побити чи вбити. Відмова у допомозі.
• Економічне - позбавлення або обмеження майнових прав. Відмова у коштах на їжу, теплий одяг, засоби гігієни чи ліки. Трата сімейних грошей однією людиною, що прирікає родину на голод і злиденне існування.

Безвиході не буває!

   Пам'ятай! Ти маєш право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про тебе у разі хвороби - обов'язок дорослих. Із твоєю любов'ю до матері (батька) мають рахуватися, навіть якщо родина неповна чи ти живеш із вітчимом (мачухою). Ніхто не повинен тебе гнобити - ні рідні батьки, ні опікуни.

   Не поспішай втекти з дому, не шукай способу помститися, а тим більше - вкоротити собі віку. Якщо вважаєш, що саме твій випадок - класичний зразок насильства, то обов'язково звертайся по допомогу.

   Куди можна звернутися:

• до Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту;
• до Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді;
• за місцем проживання: до управління у справах сім'ї, молоді та спорту, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (активне посилання на адреси соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді), до служб у справах неповнолітніх, громадських організацій.