День слов'янської писемності та культури

– творців слов'янської писемності. Ці брати були православними ченцями та створили слов’янську абетку у грецькому монастирі. 

Слов'янську писемність створили в ще IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" (на ім’я візантійця Костянтина, який прийняв чернецтво та став Кирилом).

Допомагав йому в створенні абетки старший брат Мефодій. Цікаво, що в той час у місті Салоніки, де вони проживали, місцеві складалася наполовину з греків, а наполовину із слов’ян.

За різними історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє.

Окрім того, вони самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи, в яких готували учнів.

Саме вони упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

  Існує два варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.

За рукописами XI століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми.

Глаголиця - це досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки.

Більше за посиланням: https://education.24tv.ua/den-slovyanskoyi-pisemnosti-kulturi-istoriya-novini-ukrayini_n1633986