День народження Лесі Українки

У радянський час значення творчості Лесі Українки нівелювали. Образ «хворої, знесиленої дівчини у вінку» намертво закріпили за письменницею. Так її маргіналізували як жінку та українку.

Просунуту європейську інтелектуалку, яка знала 10 мов, читала іноземні дисертації, вивчала в оригіналі давні літературні пам’ятки та відкидала культурну «місію» Росії, в радянський час перетворили на «народну борчиню» та «друга пролетарів». Лікуючись та подорожуючи, Леся Українка побувала у багатьох європейських столицях. У Берліні Леся Українка скуповувалася у модних бутіках та відвідувала вистави популярного тоді драматурга Гауптмана.  Таким можливостям Леся Українка завдячувала своєму батьку ‒ юристу Петру Косачу. Він походив із давнього шляхетсько-козацького роду та обіймав високі чиновницькі посади. У 1899 році він отримував близько 2 500 рублів на місяць ‒ величезні кошти на той час.

У родини Косачів були маєтки у Волинській, Чернігівській та Полтавській губерніях та будинок у Києві. Саме Петро Косач спонсорував перші збірки віршів своєї доньки. Через російську цензуру до 1904 року вони видавалися лише в Австрійській імперії ‒ на Галичині.

Матір Лесі Українки ‒ відома письменниця Олена Пчілка.  Її брат – визначний український політичний діяч Михайло Драгоманов – був для Лесі Українки провідником в європейський інтелектуальний світ. Рік, який вона провела в його домі у Софії, ‒ був одним із найкращих у її житті.

Леся Українка була не закашляною нещасною жіночкою, якою її зображали в СРСР. Це була небідна, дуже освічена дама. Так, саме дама, у гарних сукнях, білих рукавичках, яка мала вишукане коло спілкування. Вона грала на фортепіано, обговорювала мистецтво і, звісно, фліртувала, вставляючи модні французькі та німецькі фразочки, якими рясніють  листи Лариси Косач (це її справжнє ім’я). У таких умовах формувалася ідеологія нашої національної аристократії.

Саме її походження – це історія про шляхетність, національну пам`ять і династичність, яких так бракує українцям для свого самоусвідомлення як частини європейської цивілізації.   

Бібліотекарі ліцею підготували виставку до цієї дати:

До ювілею Лесі Українки відбувся відкритий урок з української літератури в 10-ому математичному класі під керівництвом учителя Отришко Олександри Олександрівни.

Тема уроку: "Діамантовий вінець" Лесі Українки.

Основні аспекти заходу:

- аналіз твору "Лісова пісня" (літературний паспорт);

- цитатна характеристика (пошук, визначення героя, коментування епізодів);

- розповіді віршів напам'ять та фрагментів з драми-феєрії;

- підсумкові тестові завдання.