295 років від дня народження Григорія Савича Сковороди

Григорій Савич Сковорода, визначений філософ, письменник-просвітитель XVIII ст. посідає почесне місце в історії прогресивної української і світової культури.

Ґрунтом, на якому народився і визрів талант мислителя і митця, загартувався дух непримиренного борця проти соціальної несправедливості і сформувалися погляди демократа, гуманіста, антиклерикала, було суспільне життя України XVIII століття з усією його історично обумовленою складністю і класовою суперечливістю, з остаточним закріпаченням селян і героїчною боротьбою народних мас проти соціального гноблення.

Народився Григорій Савич Сковорода 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 року в селі Чорнухах Лубенського полку (зараз Чорнухинський район) на Полтавщині в сім’ї селянина-козака. Ріс майбутній філософ і поет серед людей праці, від них навчився шанувати труд і трудівника, виховувався на народних переказах, думах, піснях, милувався чудовою природою рідного краю. З дитинства виявив нахил до музики і пісні.

«Не тіло, а душа є людиною» Людина всебічно обдарована – філософ, мислитель, письменник, педагог, музикант, знавець Античності й Середньовіччя.

Про нього у світі видано понад п’ять тисяч наукових праць, його твори перекладено більше ніж на 20 мов, а за своєю популярністю серед науковців і культурної громадськості світу український філософ і сатирик посідає друге місце після Тараса Шевченка. Його твори популярні у Китаї та Японії, Папа Римський і той цитує Сковороду під час своїх проповідей.

«Григорій Сковорода – мандрівний філософ і байкар».